співзвучні слова прикладі у реченні

4,89 Mb. Сторнка18/27Дата конвертац29.09.2011Розмр4,89 Mb.Тип Схож             18           ^ Oleksandr Rykhlo V.N.Karazin National University in Kharkiv 4, Maidan Svobody 61077 Kharkiv, UkraineThe article aims at a further elaboration of the delimitation criteria concerning the genres of poetic translation. To this end, present-day research paradigms on the differentiation of translations are illustrated by the Ukrainian translations of PoeЂЂЂs poetry. The theoretical part of the paper cites respective material from reference sources. Some attention has been paid to particular markers of genre differentiation ,Key words: genres of poetic translation; version; variation; transfusion; paraphrase; imitation; travesty; Edgar A. Poe.^ ФОНЕТИЧН¶ ЗАСОБИ ТВОРЕННЯ ОБРАЗНОСТ¶ ¶НДИВ¶ДУАЛЬНО-АВТОРСЬКИХ ТА ФРАЗЕОЛОГ¶ЗОВАНИХ ПОР¶ВНЯНЬ: СПОСОБИ В¶ДТВОРЕННЯ У ПЕРЕКЛАД¶Оксана Молчко Льввський нацональний унверситет мен ¶вана Франка Стаття розгляда ндивдуально-авторськ та фразеологзован порвняння з точки зору фоностилстики та способи хнього вдтворення засобами цльово мови. Матералом дослдження слугують порвняльн конструкц укрансько та англйсько мов. У робот на конкретних прикладах зроблено спробу довести, що явища звукопису у порвняльних конструкцях обох мов побудован на унверсальних /чи нацональних традицях зву]кового символзму. Цим зумовлен методи хнього вдтворення чи компенсац у перек]лад. Так словесн образи викликають низку асоцативних чуттвих образв. Тому не]прос]тим  завдання перекладача, бо звукова експреся ЂЂЂ важливий елемент лтератур]но мови.^ Ключов слова: порвняння; образнсть. Порвняльн конструкц загалом роздляють на дв групи ЂЂЂ фразеологзован та нди]вдуально-авторськ. Такий подл загальновизнаний, вн зумовлений самою приро]дою одиниць мови, до яких належать фразеологзован порвняння, та одиниць мовлення, нди]вдуально-авторських утворень, а також х дещо вдмнною семантичною структу]рою. Для вдмежування ндивдуально-авторських порвнянь вд фразеологзованих, ко]рис]тумося концепцю Л. Скрипник, згдно з якою ЂЂЂфразеологзм ЂЂЂ це лексико-семан]тична днсть двох  бльше нарзно оформлених компонентв, граматично органзованих за моделлю словосполучення чи речення, яка, маючи цлсне значення, вдтворються у мов за традицю, автоматичноЂЂЂ [7, с. 11] та фразеологчними й тлумачними словниками укрансько та англйсько мов. Автоматичнсть вдтворення, часткове чи повне переосмислення значення компо]нен]тв зумовлюють спрощене сприймання фразеологзованих порвнянь. Ш. Балл називав так звичн образи, метафори зокрема, мертвими. На хньому тл ндивдуально-авторськ мовленнв утворення вирзняються свою оригнальнстю, свжстю та неповторнстю. Дуже часто словесний образ, що виника як результат взамод значень компонентв порвняльно конструкц, виклика в уяв чита]ча взуальний, слуховий чи чуттвий образи, що збагачу висловлювання, пдкреслю його яскравсть, багатоголосся, обЂЂЂмнсть. Цьому сприяють  фонетичн стилстичн засо]би мови. У приклад ЂЂЂА там, де сонце торкнулось вершечкв дерев, листя спалахнуло злото-зеленим вогнем  стало прозорим, як скло. Здавалось, воно дзвенлоЂЂЂ [3, т. 2, с. 183] вжито дв порвняльн конструкц. Перша ЂЂЂ розгорнена сполучникова, де листя порвнються з склом на основ комплексу яксних ознак порвнюваних предметв. У результат незвич]ного поднання лексем виника деклька образв: словесний та паралельн йому ЂЂЂ зоро]вий, створений на колрних асоцацях ЂЂЂ злото-зелений вогонь, що взуалзу його,  слу]ховий, у якому алтераця звукв [с], [з], [дз] як фонетичний стилстичний засб створю ономатопечний ефект, сприя виникненню багатозвучного образу в уяв читача. У другй порвняльнй конструкц, з лексичним показником порвняння здавалося, вид]ляться озна]ка, створена на звукових асоцацях, що виникли як результат яскравих обра]зв у по]пе]ред]ньому порвнянн. Ця порвняльна конструкця ЂЂЂ завершальна нота у багатоголосй звуковй картин. Отже, порвняльна конструкця як словесний, мовленнвий образ, при]вела до виникнення чуттвих образв - взуального та слухового. Цкавими  конструкц, коли автор творить порвняння, використовуючи при цьому образи, що  традицйними елементами нших фразеологзованих порвнянь. У приклад ЂЂЂЂЂЂЙонас ЂЂЂпочувши той викрик  побачивши надскакуючого ворога, знтився  скулився, як слимак у свой халабудцЂЂЂ [9, т. 2, с. 124] та у переклад ЂЂЂWhen he heard that yell and saw the enemy leaping toward him, ЂЂЂYonas ЂЂЂ shrivelled up and doubled up like a snail retreating into its shellЂЂЂ [12, 194]  автор,  перекладач, щоб пдкреслити певн негативн риси головного героя, використову лексему слимак, яка  в укранськй,  в англйськй мов побудована на поднанн звукв [с], [s] та [л], [l] - слимак, snail - в укранськй мов у послдовному сполученн, в англйськй вони творять свордне обрамлення лексеми. Поднання власне цих звукв вважаться унверсальним для усх мов, т.зв. унверсальним фонетичним нтенсифкатором, або фонестемою; в усх мовах таке буквосполучення вжи]ваться для позначення чогось слизького та вогкого, непримного [21, с. 45]. Крм того, в обох мовах вживаються порвняння з лексемою слимак (snail), маючи свом традицйним фразеологчним варантом лзти (повзти) повльно як (мов, немов) слимак, slow as a snail. У переносному значенн слимак (перен., розм.) ЂЂЂ безхарактерна, слабовльна, нкчемна людина [8, т. 9, с. 353], на вдмну вд равлика, що не  елементом фразеологзмв, не ма негативно конотац, а навпаки, асоцються з чимось довол примним (на зразок ди]тячих вршикв-веселинок ЂЂЂравлик, равлик, вистав ржки, дам тоб сиру на пиржкиЂЂЂ). УPпереклад мамо лексему snail, позбавлену саме ц конотац та ц асоцативно опо]зиц слимак :: равлик, бо для англйця snail асоцються лише з повльнстю, яка драту, на вдмну вд асоцацй укранця. Алтераця звукв [с], [з], [ц] сприя пдсиленню нега]тивно оцнки висловлювання. Частково цю конотацю вислов]лювання вдтворено алте]рацю шипля